року

| | |

Прес-центр: новини /архів новин / заходи на тиждень / діалог влади з народом / анонси основних подій / громадський бюлетень /

Райдержадміністрація


Публічна інформація

Позитивний досвід роботи
Каталог послуг
Реєстрація підприємницької діяльності
Запобігання проявам корупції
Євроатлантична інтеграція
Фотогалерея

Програми економічного і соціального розвитку району

Звіт про виконання районного бюджету

Відділ ведення Державного реєстру виборців

 

До роковин Голодомору в Україні 1932-1933 років

Слово Президента України до народу в День Пам''яті жертв Голодомору 27.11.2010

Доземно вклоняюся пам''яті безневинно убієнних Голодомором.
     Навіть сьогодні трагедію 1932 - 1933 років важко осмислити. То був справжній   Армагедон, коли люди од голоду втрачали людське.
     Відтак, це національне нещастя, яке поглинуло мільйони безневинних, не підлягає забуттю.
     В Україні за часів незалежності немало сподіяно і чиниться задля увічнення пам''яті по убієнних Голодомором. Встановлюються поминальні знаки, пам''ятки і навіть цілі меморіали.
     Найбільше дотикають серце пам''ятки і пам''ятники, зведені за народним звичаєм - на кошти, зібрані громадою. Це давня українська традиція. До слова, перший такий поминальний Хрест, ще задовго до урядових рішень, був освячений 12 серпня 1990 року за повним православним ритуалом,  в присутності десятків тисяч мирян, гостей з усієї України та із-за кордону, під Лубнами, біля Мгарського монастиря. 
     Там же, за козацьким звичаєм, було насипано курган скорботи і зведено Великий вічовий дзвін над трасою Київ-Харків під Лубнами, біля Мгарського монастиря при багатотисячному велелюдді. Відтоді щороку відбуваються там панахиди. Одне слово, цей меморіал нині відомий у всьому світі.
Сталося це, повторюю, ще до урядових рішень. Далі держава взяла на себе ту справу. І це - до її честі.
     Однак, коли ці печальні учти почали йти конвеєром, коли деякі, з дозволу сказати, "вчені" на численних імпрезах і "круглих столах" легко перекидаються мільйонами загиблих з голоду - від 3 млн. - до 5 млн. - до 7 млн., а то й більше - то це вже кощунство. Адже смерть навіть однієї людини - це невідшкодована втрата не тільки для рідних, а й для Космосу. То чи можна скидати на рахівниці мільйони, як щось таке собі, не суттєве. Це - непростимий гріх.
     Треба, нарешті, піти за принципом - "на сьогодні доведено на основі документів і спогадів очевидців стільки-то. Пошуки ведуться далі, згідно з якими і буде уточнюватися ця важка цифра".
     У ці скорботні дні не хотілось би вдаватися до критичного аналізу, однак ми зобов''язані говорити правду і тільки правду, аби скороспілими викладками не здевальвувати сакральність вселюдського горя.

Ще раз усі разом вклонімося Пам''яті безневинно убієнних жертв Голодомору і пообіцяємо, що зробимо все, аби подібне жахіття ніколи не нависло чорним крилом над Україною!

Закон України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні"

Матеріали до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 рр. в Україні

 

Розробка, дизайн та супровід: відділ організаційно-кадрової роботи апарату райдержадміністрації.

© 2009 Володимир-Волинська районна державна адміністрація E-mail post@vvadm.gov.ua