04 грудня 2020 ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Відомості про район
Діяльність райдержадміністрації
Прес-центр
Район сьогодні
  • Розпорядчі документи
  • Регуляторна політика
    Публічна інформація
    Інформація з установ району
    Оголошення
    Програми та стратегії району
    Виконання програм та стратегій
  • Децентралізація влади
  • Самоорганізація населення
  • Вивчення громадської думки
  • Очищення влади
  • Електронне звернення
  • Вакансії державної служби
  • Інвестиційний довідник
  • Запобігання проявам корупції
  • АРХІВ НОВИН

    « Грудень 2020 »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4 5 6
    7 8 9 10 11 12 13
    14 15 16 17 18 19 20
    21 22 23 24 25 26 27
    28 29 30 31      
    Середа, 07 травня 2014 10:29

    Володимир-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

    Якщо ви проживаєте не за місцем реєстрації та плануєте голосувати на місцевих виборах - відеоінформація знаходиться за посиланням:

    https://drive.google.com/file/d/1gwv8P4O6oJlalzqYDCAP7e7f56YpazMg/view

    Як проголосувати на місцевих виборах, якщо у Вас немає зареєстрованого місця проживання?

    Протягом тривалого часу у багатьох українців виникало питання як вони можуть реалізувати своє виборче право, якщо не мають зареєстрованого місця проживання, так званої прописки. Через колізії права, які виникали внаслідок невирішеності такої проблеми на нормативно-правовому рівні, багатьом виборцям так і не вдалося реалізувати свої виборчі права на минулих виборах.

    Для забезпечення реалізації та захисту виборчих прав громадян 11 червня 2020 року Центральна виборча комісія (ЦВК) прийняла постанову № 103 «Про Порядок визначення виборчої адреси виборця, який не має зареєстрованого місця проживання». Про це консультують юристи Луцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. 

    Так, у разі, якщо виборець не має зареєстрованого місця проживання, його виборча адреса визначається:

    -за погодженням із центром обліку, який відповідно до закону веде облік бездомних осіб або соціальною службою, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб;

    – органом ведення Державного реєстру виборців (далі – орган ведення Реєстру) за мотивованим зверненням виборця.

    У разі реєстрації виборчої адреси бездомних, виборець реєструється за адресою центру або соціальної служби, які ведуть облік бездомних осіб.

    У разі реєстрації виборця, який не має прописки, орган ведення Реєстру може визначити виборчу адресу виборця, який не має зареєстрованого місця проживання, за місцем, де він фактично проживає.

    Для цього особа, яка не має зареєстрованого місця проживання та набула права голосу або має право голосу, однак виявила, що вона не включена до Державного реєстру виборців або вибула зі своєї виборчої адреси, чи виборчу адресу якої визначено органом ведення Реєстру, може за власною ініціативою звернутися до органу ведення Реєстру із заявою щодо свого включення до Реєстру або щодо зміни виборчої адреси.

    Така заява подається особою до органу ведення Реєстру за місцем її фактичного проживання на території України.

    У заяві вказується адреса житла, за якою виборець фактично проживає та яку просить визначити його виборчою адресою.

    Після виконання зазначеного алгоритму дій і включення нової виборчої адреси до Реєстру виборців, особа може проголосувати за місцем свого проживання, незалежно від того прописана вона чи ні.

    Путівник виконавчого провадження

    Безоплатна правова допомога – завжди поруч

    Що робити коли хтось хоче відібрати твій бізнес?

    Я зміг захистити свій бізнес! Зможеш і ти!

    Я захистила свої права! Якщо будеш діяти, зможеш і ти!

    Я маю право на освіту без корупції!

    Проект Мінюсту ЯМП!

    Я маю право на безоплатну правову допомогу!

    Безоплатна правова допомога

     

    земля 1

    земля

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    25.11.2020

     Як стати власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства

    Українське законодавство дає можливість громадянам отримати безоплатно у власність землю для ведення особистого селянського господарства. При цьому розмір ділянки не повинен перевищувати 2 гектари. Про алгоритм дій особи, яка хоче отримати землю, розповідає начальник Дунаєвецького бюро правової допомоги Ігор Кочмарський.

    Для початку необхідно знайти вільну земельну ділянку розміром не більше 2-х гектарів. У пошуку допоможе Публічна кадастрова карта України (розміщена в мережі Інтернет). Якщо  земля є комунальною власністю і розташована в межах населеного пункту, треба звернутися до земельного відділу (відповідальної особи) місцевої ради. Щодо земель державної власності (поза межами населених пунктів), необхідно йти до відділу Держгеокадастру.

    Відтак слід подати  клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в порядку частини 6 статті 118 Земельного кодексу України. У клопотанні необхідно зазначити цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання обов’язково додаються копії паспорта та картки платника податку заявника і графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та її розміри.

    Наступний етап – отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Для цього необхідно укласти договір  із землевпорядниками та замовити  розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а потім затвердити  проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримати рішення про надання земельної ділянки у власність.

    Останнім кроком отримання земельної ділянки у власність є реєстрація права власності на земельну ділянку. Для цього необхідно звернутись до державного реєстратора в центр надання адміністративних послуг.

     

    20.11.2020

    Як приватизувати земельну ділянку: покрокова інструкція

    Для приватизації земельної ділянки вам необхідно здійснити такі дії :

    1. Звернутися до  державного органу (міської ради, сільської ради) із письмовою заявою для надання дозволу на розробку проекту землеустрою. У заяві має бути зазначено  цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Протягом  місяця відповідний державний орган має прийняти рішення про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу.
    2. У разі прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
    3.   Проект відведення земельної ділянки підлягає погодженню з управлінням Держгеокадастру та управлінням комунальної власності та архітектури вашої місцевості. Протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов’язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні.
    4. Для подальшої реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до відповідного  управлінням Держгеокадастру із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру:
    • оригіналом документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
    • документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

    Строк розгляду заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно. Крім того, на підтвердження державної реєстрації Вам безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

    1. Наступний крок – це затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Для затвердження проекту землеустрою Вам необхідно надати до відповідного державного органу клопотання про затвердження проекту землеустрою. До клопотання додаються:
    • екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
    • витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

    Строк розгляду клопотання – протягом 14 днів з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

    Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.

    1. Для реєстрації права власності на земельну ділянку необхідно звернутися до виконавчого комітету вашої місцевості або до нотаріуса.

    Перелік необхідних документів:

    1. заява встановленої форми;
    2. документ, що посвідчує особу;
    3. засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
    4. витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
    5. документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно – в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на червень 2020 року – 210,20 грн).

    Строк розгляду: до 5 робочих днів з дня подачі документів.

     

    19.11.2020

    Як отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі витягу про земельну ділянку

    Найчастіше необхідність отримати витяг із Державного земельного кадастру виникає в громадян чи юридичних осіб, коли треба продати, подарувати або в інший спосіб розпорядитися земельною ділянкою. Про порядок отримання витягу з Державного земельного кадастру розповідає юрист Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  Роман Самчук.

    Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі – Закон) Державний земельний кадастр – це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Ведення Державного земельного кадастру здійснює Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.

    Відомості про земельну ділянку наразі є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених зазначеним Законом, та надаються, зокрема у формі витягів з Державного земельного кадастру.

    Витяг з Державного земельного кадастру – це документ, що містить інформацію про земельну ділянку та підтверджує внесення даних земельної ділянки до Державного земельного кадастру. Цей документ є важливим для вчинення правочинів із земельною ділянкою (договір купівлі-продaжу, дарувaння, міни, орeнди, спaдкування тощо) і є необхідним при реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та під час присвоєння кадастрового номера.

    Отримати витяг з Державного земельного кадастру можна у письмовій або електронній формі. Для цього слід звернутися до державного кадастрового реєстратора, адміністратора центру надання адміністративних послуг або уповноваженої посадової особи виконавчого органу місцевого самоврядування та подати такі документи:

    1) заяву (у паперовій або електронній формі) за формою згідно з додатком 42 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі – Порядок);

    2) документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених пунктом 165  Порядку);

    3) документ, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

    Крім того, заявник має можливість замовити витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі на вебсторінці  Публічної кадастрової карти України за посиланням: https://map.land.gov.ua/. Для цього заявнику необхідно пройти ідентифікацію з використанням кваліфікованого електронного підпису.

    За надання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку у формі витягу справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2020 році – 105 грн. 10 копійок (частина друга статті 41 Закону).

    Державний кадастровий реєстратор або адміністратор центру надання адміністративних послуг чи уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування у разі подання заяви про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку надає  витяг або мотивовану відмову в наданні такого документа у день надходження відповідної заяви.

    Найчастіше необхідність отримати витяг із Державного земельного кадастру виникає в громадян чи юридичних осіб, коли треба продати, подарувати або в інший спосіб розпорядитися земельною ділянкою. Про порядок отримання витягу з Державного земельного кадастру розповідає юрист Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  Роман Самчук.

    Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі – Закон) Державний земельний кадастр – це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Ведення Державного земельного кадастру здійснює Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.

    Відомості про земельну ділянку наразі є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених зазначеним Законом, та надаються, зокрема у формі витягів з Державного земельного кадастру.

    Витяг з Державного земельного кадастру – це документ, що містить інформацію про земельну ділянку та підтверджує внесення даних земельної ділянки до Державного земельного кадастру. Цей документ є важливим для вчинення правочинів із земельною ділянкою (договір купівлі-продaжу, дарувaння, міни, орeнди, спaдкування тощо) і є необхідним при реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та під час присвоєння кадастрового номера.

    Отримати витяг з Державного земельного кадастру можна у письмовій або електронній формі. Для цього слід звернутися до державного кадастрового реєстратора, адміністратора центру надання адміністративних послуг або уповноваженої посадової особи виконавчого органу місцевого самоврядування та подати такі документи:

    1) заяву (у паперовій або електронній формі) за формою згідно з додатком 42 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі – Порядок);

    2) документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених пунктом 165  Порядку);

    3) документ, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

    Крім того, заявник має можливість замовити витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі на вебсторінці  Публічної кадастрової карти України за посиланням: https://map.land.gov.ua/. Для цього заявнику необхідно пройти ідентифікацію з використанням кваліфікованого електронного підпису.

    За надання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку у формі витягу справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2020 році – 105 грн. 10 копійок (частина друга статті 41 Закону).

    Державний кадастровий реєстратор або адміністратор центру надання адміністративних послуг чи уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування у разі подання заяви про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку надає  витяг або мотивовану відмову в наданні такого документа у день надходження відповідної заяви.

     

    18.11.2020

    Як належно оформити документи для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

    До Луцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги часто звертаються громадяни, які бажають реалізувати своє право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, наприклад, для ведення сільського господарства чи для будівництва та обслуговування житлового будинку. Зазвичай, необхідність звернення до міських чи сільських рад чи органів Держгеокадастру із заявою про надання ними дозволу особі на розробку проекту землеустрою відома. Однак, зачасту, замість дозволу громадяни отримують відмову.

    Із практики Луцького місцевого центру такі відмови найчастіше мотивовані тим, що заявником не надано викопіювання з карти, на якій позначено місцезнаходження земельної ділянки, яку бажає отримати заявник. І хоча вимог щодо оформлення такого викопіювання, джерел походження картографічних матеріалів законодавством не встановлено, а позначення ділянки на місцевості може бути орієнтовним, Земельним кодексом України визначено, що такі дані надавати все ж необхідно.

    У такому випадку до заяви громадяни можуть додати картографічні дані з будь-яких ресурсів (наприклад, публічної кадастрової карти чи Google-карти), однак ефективним, як виявила практика працівників центру, є звернення із заявою для отримання офіційних відомостей про вільні землі, які можуть бути передані особі. Адже те, що особа вибере ділянку, яка їй приглянулась, не означає, що вона, скажімо, не зайнята розв’язкою комунікацій і не придатна для обробки угідь.

    Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується: обов’язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, окрім випадків, передбачених законом.

    Статтею 13 Закону «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядниками інформації є органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов`язковими для виконання.

    Таким чином, регіональні відділи Держгеокадастру та міські/селищні/сільські ради є розпорядником інформації щодо вільних земельних ділянок.

    Тож, громадяни мають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації. Зокрема, рекомендуємо просити надати наступну інформацію (наступні документи) у графічному вигляді з позначенням ділянок:

    1. Інформацію про наявність земель державної та/або комунальної власності на території міської/селищної/сільської ради чи відділу Держгеокадастру, які ще не надані у користування та можуть бути використані для використання за обраним цільовим призначенням (для будівництва, садівництва, ведення сільського господарства тощо), вказавши їхній номер відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України.
    2. Надіслати відповідь на запит у строки, встановлені ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

    У разі відсутності запитуваної інформації у органу, якому особа надіслала запит, він повинен направити запит за належністю.

    Після отримання відповіді і графічних матеріалів, особа може оцінити реальні земельні ресурси громади, на території якої вони розміщені і, відповідно, відмітити на отриманих графічних матеріалах ту ділянку, яку бажає отримати. Таке викопіювання з карти з позначкою і заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки направляється знову відповідному органу для розгляду і прийняття рішення на сесії.

    Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

     

    17.11.2020

    Як зареєструвати право власності на земельну ділянку, утворену за рахунок земельного паю

    1 січня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від від 10.07.2018 р. № 2498-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Про нововведення розповідає фахівчиня Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ольга Глазунова.

    Важливим нововведенням є те, що у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Така земля переходить у комунальну власність територіальної громади.

    Слід врахувати, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад», з 31 січня 2018 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли від органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру до органів місцевого самоврядування. У подальшому означені землі передані у комунальну власність та наразі знаходяться у віданні відповідних об’єднаних територіальних громад.

    Що стосується власників паїв, які вже мають державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, утворених за рахунок земельних часток (паїв), слід зазначити наступне.

    Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, які виникли після 1 січня 2013 року та підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації.

    Отже, якщо особа має державний акт старого зразка (т.з. акт червоного кольору) на право власності на земельну ділянку, утворену за рахунок земельної частки (паю), та у земельної ділянки відсутній кадастровий номер, власнику бажано:

    • замовити і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (виконується на договірній основі суб’єктом господарювання, який має у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників);
    • зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (ДЗК) з присвоєнням їй кадастрового номеру, і отримати Витяг про земельну ділянку з Державного земельного кадастру;
    • з метою державної реєстрації прав власності на земельну ділянку звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса з відповідною заявою, оригіналами документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документом, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав у розмірах встановлених статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
    • Станом на 2020 рік адміністративний збір за реєстрацію права власності у строк до п’яти робочих днів становить 210 гривень 20 копійок (не враховуючи комісії за переказ коштів). Після реєстрації права власності на земельну ділянку, отримати на руки Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

    Якщо особа має державний акт нового зразка (т.з. акт зеленого кольору) на право власності на земельну ділянку, утворену за рахунок земельної частки (паю), та земельній ділянці присвоєний кадастровий номер, внесений до ДЗК, власнику бажано:

    • з метою державної реєстрації прав власності на земельну ділянку звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса з відповідною заявою, оригіналами документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документом, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав у розмірах встановлених статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Після реєстрації права власності на земельну ділянку, власнику необхідно отримати Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

    Якщо цього не зробити, власник не буде убезпечений від можливих негативних наслідків відсутності даних про власника земельної ділянки у ДЗК та Реєстрі речових прав. На практиці поширені випадки, коли за відсутності відповідних відомостей у реєстрах ця ділянка виділяється іншій особі, що тягне за собою спори з новими господарями стосовно права власності на земельну ділянку. Такі спори часто переходять у конфлікти чи довгі і затратні судові процеси. Отже, щоб запобігти небажаній судовій тяганині, радимо власнику зареєструвати право власності на земельну ділянку і отримати на руки відповідний Витяг з Державного реєстру прав.

    Що ж стосується власників невитребуваних паїв, то невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

    Документами, що посвідчують право на пай відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», є:

     

    Категорія населення

    Документ, що посвідчує право на земельну частку (пай)

    1

    колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа

    сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією

    2

    громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай)

    посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат про право на земельну частку (пай), укладені та посвідчені до 10 лютого 2001 року (до набрання чинності Законом України «Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)»)

    3

    громадяни – спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом

    свідоцтво про право на спадщину

    4

    громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов’язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

    трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї

    5

    особи, право яких на земельну частку (пай) встановлено в судовому порядку

    рішення суду про визнання права на земельну частку (пай)

    Якщо власник має на руках документ, що посвідчує право на земельну частку (пай), з перелічених у таблиці, та земельній ділянці вже присвоєний кадастровий номер (який зазначається у витязі з ДЗК), то власнику потрібно:

    • з метою державної реєстрації прав власності на земельну ділянку звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса з відповідною заявою, оригіналами документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документом, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав у розмірах встановлених статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Після реєстрації права власності на земельну ділянку, власнику необхідно отримати Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

    Якщо кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний, але відомо розташування земельної ділянки згідно зі «Схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)» та протоколом розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), наявне викопіювання плану поділу та ця ділянка досі не зайнята (оформлена) іншими особами, то власнику потрібно:

    • замовити і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (виконується на договірній основі суб’єктом господарювання, який має у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників);
    • зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (ДЗК) з присвоєнням їй кадастрового номеру, і отримати Витяг про земельну ділянку з Державного земельного кадастру;
    • з метою державної реєстрації прав власності на земельну ділянку звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса з відповідною заявою, оригіналами документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документом, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав у розмірах встановлених статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Після реєстрації права власності на земельну ділянку, власнику необхідно отримати Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

    Якщо у власника є документ, що посвідчує право на земельну частку (пай), але земельна ділянка не виділена в натурі та неможливо визначити її орієнтовне розташування, або ділянка вже зайнята (оформлена у власність) іншими особами, то зареєструвати право власності безпосередньо на такий пай неможливо. Спочатку необхідно виділити дану земельну частку (пай) в натурі (на місцевості).

    За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

    Для цього власнику невитребуваної земельної частки (паю) потрібно:

    • подати до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення йому земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та документ, що посвідчує право на земельну частку (пай);
    • отримати рішення відповідної сільської, селищної, міської ради (або судове рішення) щодо виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) та дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі;

    Земельна ділянка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) кілька земельних ділянок з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси та пасовища).

    Власникам, які мають право на виділення їм у натурі (на місцевості) двох чи більше земельних часток (паїв) із земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, земельні ділянки за їх бажанням виділяються єдиним масивом.

    • розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (виконується на договірній основі суб’єктом господарювання, який має у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників);
    • зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (ДЗК) з присвоєнням їй кадастрового номеру, і отримати Витяг про земельну ділянку з Державного земельного кадастру;
    • звернутися до сільської, селищної, міської ради із заявою про затвердження документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення земельної ділянки у власність;
    • з метою державної реєстрації прав власності на земельну ділянку звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса з відповідною заявою, оригіналами документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документом, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав у розмірах встановлених статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Після реєстрації права власності на земельну ділянку, власнику необхідно отримати на руки Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

     

    13.11.2020

    Як вступити у спадок на земельний пай та оформити його у власність?

    Із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» наше суспільство почало розуміти просту істину, що земля – це цінність, що не старіє.

    Після Указу Президента у 1994 році розпочався розподіл земель колишніх радгоспів і колгоспів між їх членами. Землю ділили на всіх членів порівну, з видачею сертифікату на земельний пай. При цьому сертифікат свідчив тільки про право на землю, із зазначенням розміру в гектарах, але без конкретного місця розташування. Тому, після виділення землі, власник сертифікату мав отримати державний акт на право власності на землю. З 2013 року процедура змінилася, і замість державного акту стали видавати виписку з державного реєстру про право власності.

    До прийняття закону про ринок землі, який Верховна Рада України прийняла 1 березня 2020 року, земельний пай неможливо було продати або подарувати, але при цьому можна було передавати у спадок і здавати в оренду. Варто зауважити, що можливість продажу земель сільськогосподарського призначення настане тільки з 1 липня 2021 року і придбати її зможуть тільки фізичні особи, які є громадянами України. Згідно Закону максимальний розмір придбання землі становить 100 га на людину. З 1 січня 2024 року землю зможуть купувати також юридичні особи з українською структурою власності, територіальні громади та держава, при цьому максимальний розмір покупки може становити 10 тис. га. До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку (нормативну грошову оцінку здійснюють для визначення розміру земельного податку, державного мита при обміні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок). Розрахунок за землю відбуватиметься тільки в безготівковій формі.

    Дана земельна реформа обіцяє збільшення доходів мешканців села, чесні правила для легальних інвесторів, розвиток фермерства та дрібного агровиробництва. Проте у багатьох українців постало питання, як вступити у спадок на земельний пай та оформити його у власність. У разі, якщо до 01.01.2025 власник земельної частки (паю) або особа, яка отримала земельний пай у спадок не оформила право власності на земельну ділянку, вона вважається такою, що відмовилася від отримання земельної ділянки і вона перейде у комунальну власність територіальної громади. Органам місцевого самоврядування забороняється протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, яка сформована з невитребуваних часток, передавати ці паї у приватну власність іншим особам, крім власників.

    Для оформлення землі у спадок насамперед потрібно вступити в спадок, тобто за останнім місцем проживання померлого протягом 6-ти місяців після смерті потрібно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У разі коли цей термін пропущено доведеться подавати позов до суду і надавати вагомі аргументи про неможливість вступити в спадок. Вагомими аргументами щодо пропуску строку для прийняття спадщини суди визначають: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо. Однак важливо пам’ятати, якщо спадкоємець проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, він вважається таким, що прийняв спадщину автоматично, в незалежності від того подав він нотаріусу заяву чи ні.

    Якщо термін пропущено, і спадкоємці не звернулися до суду, або ж суд не задовольнив вимогу про продовження строку для прийняття спадщини, то така спадщина в судовому порядку переходить у володіння місцевої влади. Тому краще не відкладати похід до нотаріуса на останній момент, а зробити це якомога раніше, щоб в разі виникнення непередбачених обставин не пропустити термін. Вступивши у спадок, після закінчення шести місяців потрібно повторно звернутися до нотаріуса, але вже із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Повторне звернення не обмежене часовими рамками. Якщо ви вчасно вступили в спадок, то маєте право подати заяву про видачу свідоцтва в будь-який зручний для вас час. Разом із заявою потрібно подати всі необхідні документи, перелік яких є у нотаріуса. В першу чергу це свідоцтво про смерть, документи на земельну ділянку, документ про оцінку земельної ділянки для спадщини (нормативна грошова оцінка землі), і витяг з поземельної книги. Якщо з документами все в порядку, нотаріус проводить реєстрацію з внесенням до реєстру і видачею виписки. На цьому реєстрація закінчується, і ви стаєте повноцінним власником успадкованої ділянки.

    Якщо не було присвоєно кадастрового номера на земельний пай, у такому випадку неможливо отримати виписку з Держгеокадастру. Для присвоєння кадастрового номера потрібно звернутися в сертифіковану організацію, що має в своєму штаті інженера-землевпорядника, і укласти договір на надання відповідних послуг. Організація виготовить технічну документацію на землю. На підставі цієї документації територіальним управлінням Держгеокадастру присвоюється кадастровий номер. Важливим фактом є те, що всі документи будуть оформлені не на спадкоємця, а на померлого (спадкодавця), після чого знову-таки потрібно йти до нотаріуса, щоб оформити спадщину на земельну ділянку.

    Трапляються випадки, що людина була внесена в державний акт на право колективної власності, але чомусь не змогла отримати сертифікат. В такому випадку, щоб отримати земельний пай у спадок, доведеться визнавати право власності на земельну ділянку за допомогою суду. Відповідачами виступають районна державна адміністрація (РДА), органи місцевого самоврядування, і колишні власники – колгоспи і радгоспи. Головним критерієм для прийняття потрібного рішення є членство громадянина в колгоспі або радгоспі на момент реєстрації державного акту на право колективної власності на землю, оскільки разом з державним актом затверджувався список громадян-пайовиків.

    Отже, спадкування на земельний пай здійснюється в загальному порядку, але важливо не тільки вступити в спадок на землю, а й домогтися виділення земельної ділянки в натурі.

    Ковельський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

     

    12.11.2020

    Що варто знати про договір оренди землі

    Питання укладення договору оренди землі нині є актуальним для мешканців сільської місцевості, які мають земельний пай. Досить часто власники земельних паїв підписують шаблонні договори, не знаючи юридичних наслідків. Фахівці Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги підготували правову консультацію  з важливими моментами при укладанні договору оренди земельної ділянки.

    Що таке договір оренди землі?

    Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

    Хто може бути учасниками договору оренди землі?

    Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

    Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

    Форма укладення договору оренди землі

    Договір оренди землі укладається у письмовій формі й за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

    На що потрібно звернути увагу при укладенні договору оренди землі: які істотні умови договору?

    Істотними умовами договору оренди землі є:

    • об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
      ● дата укладення та строк дії договору оренди;
      ● орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

    За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

    Об’єкти оренди землі

    Об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. 

    Строк дії договору оренди землі

    Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

    Після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об’єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

    При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

    При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 10 років. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

    При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

    Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку земельну ділянку в оренду на строк, передбачений цією статтею, без права на поновлення договору оренди землі.

    Якщо строк дії договору оренди землі, що не містить умови про його поновлення, закінчився у день або після смерті орендодавця, договір за заявою орендаря поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

    Права та обов’язки орендодавця

    Орендодавець має право вимагати від орендаря:

    • використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
      ● дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил;
      ● дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;
      ● своєчасного внесення орендної плати.

    Орендодавець зобов’язаний:

    • передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
      ● при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
      ● не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
      ● відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
      ● попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди.

    Права та обов’язки орендаря

    Орендар земельної ділянки має право:

    • самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
      ● за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
      ● отримувати продукцію і доходи;
      ● здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

    Орендар земельної ділянки зобов’язаний:

    • приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
      ● виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
      ● дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
      ● у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному податковому органу.

    Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк

    Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий термін.

    Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у термін, встановлений цим договором, але не пізніше як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

    До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

    При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

    Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

    Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

    У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються. 

    Припинення договору оренди землі

    Договір оренди землі припиняється в разі:

    –      закінчення строку, на який його уклали;

    –      викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

    –      поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

    –      смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

    –      ліквідації юридичної особи-орендаря;

    –      відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

    –      набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

    –      припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).

    Припинення договору оренди землі шляхом розірвання

    Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

    Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

    На вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

    У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення – за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов’язань.

    У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

    Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

     

    09.11.2020

    Усунення перешкод у користуванні земельної ділянки

    Відносини у сфері порушення права у користуванні земельною ділянкою та відновлення такого права, регулюють такі нормативні акти:

    1. Конституція України;
    2. Земельний кодекс України;
    3. Цивільний кодекс України.
    4. Цивільний процесуальний кодекс України.
    5. Закон України «Про судовий збір».

    Досить часто виникають такі ситуації, коли конституційне право, передбачене у ст. 41 Конституції України щодо володіння, користування і розпорядження своєю власністю порушується іншими особами. Зокрема, поширеними є випадки у створенні перешкод у користуванні земельними ділянками (наприклад, облаштування паркану на чужій земельній ділянці, влаштування самовільного проїзду через земельну ділянку, тощо).

    Одним із варіантів вирішення даної ситуації є звернення до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з огляду на наступне.

    Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

    Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

    Відповідно до п. «г» та п. «е» ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України (далі – ЗК України), власники земельних ділянок зобов’язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

    Зі змісту п. 3 ч. 2 ст.16 ЦК України випливає, що способами захисту цивільних  прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

    На підставі ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

    Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

    Згідно ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцем знаходженням майна або основної його частини.

    Зазначимо, що для звернення до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою позивачу слід мати зареєстроване речове право на вказану земельну ділянку (тобто, в нього повинно бути оформлене право власності, право оренди, право сервітуту чи інше речове право на земельну ділянку),  та докази про перешкоди, які є на його земельгій ділянці (фото-відео фіксація,  посилання на свідків, які можуть бути викликані та допитані в судовому засіданні, тощо).

    Також разом з позовною зявою до суду  додаються докази про сплату судового збору, який сплачується в порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір».

     

    05.11.2020

    Як оформити спадщину на земельну частку (пай)

    Для того аби оформити свої спадкові права на земельну ділянку (пай), необхідно спочатку особисто звернутися до нотаріуса (за місцем відкриття спадщини) із заявою про прийняття спадщини. При наявності оригіналу свідоцтва про смерть спадкодавця нотаріус зобов’язаний відкрити спадкову справу і витребувати всі необхідні документи та довідки для видачі свідоцтва про право на спадщину, в яку входить земельна ділянка (пай). Якщо спадкоємець не може надати якихось документів для оформлення права на спадщину, нотаріус може витребує такі документи з архіву, або зобов’яже спадкоємця звернутися до суду для встановлення юридичних фактів (спільного проживання з спадкодавцем, факту родинних відносин, тощо).

    Документами на землю, що залишив після себе спадкодавець можуть бути:

    • державний акт на права власності на земельну частку (пай) (документ, що підтверджує право власності на вже сформовану земельну ділянку, яка має чіткі встановлені межі, кадастровий номер).
    • сертифікат на право на земельну частку (пай) (документ, який підтверджує право на виділення і формування земельної ділянки). Маючи на руках сертифікат на право на земельну частку (пай), особи наділені лише правом на витребування такої земельної ділянки (паю).

    Залежно від моменту відкриття спадщини коло спадкоємців відрізняється. До моменту вступу в силу нового Цивільного кодексу України (01.01.2004 року) до кола спадкоємців за законом належать:

    • перша черга: діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їхніх батьків, хто був би спадкоємцем;
    • друга черга: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері;
    • непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.

    За новим Цивільним кодексом України, який вступив в силу 01.01.2004 року, було значно розширено  коло спадкоємців за законом, до яких належать:

    • перша черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки;
    • друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
    • третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця;
    • четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
    • п’ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

    На практиці також трапляються випадки, коли спадкодавець працював в колгоспі, але після смерті не залишив ані державного акта на право власності на земельну ділянку (пай), ані сертифіката на право на земельну частку (пай). У такому разі необхідно звернутися в земельний відділ з відповідним запитом для з’ясування, чи був включений спадкодавець у список осіб, які мали право на земельну частку (пай), що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю по відповідному населеному пункту, а також вияснити, чи видавався взагалі відповідний документ (державний акт чи сертифікат) на земельну частку (пай) на ім’я спадкодавця. Якщо з’ясується, що спадкодавцю видавався державний акт на земельну ділянку, але в подальшому він був втрачений, спадкоємець може отримати у відділі Держгеокадастру архівну копію такого акта. Що стосується втрати сертифіката, то вони не зберігаються в архіві, а тому  спадкоємцю необхідно буде звертатися до суду із позовом про визнання права власності на земельний (пай).

    Коли процедура збирання необхідних документів та довідок буде завершена, нотаріус видає спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину та вносить відомості про перехід права власності на земельну частку (пай) на ім’я спадкоємця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Якщо при цьому спадкоємців було декілька – нотаріус видає кожному з них свідоцтво про право на спадщину з зазначенням частки, яка спадкується.

     

    02.11.2020

    Загальні положення про набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю

    Придбання житлового будинку, будівлі або споруди обов’язково потребує врегулювання питання правового режиму земельної ділянки, на якій такі об’єкти нерухомості розташовано. Тому правильним стає питання, , як визначити межі земельної ділянки, на яку виникає право, пов’язане з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, а також потрібно зазначення кадастрового номера земельної ділянки у договорі, який передбачає набуття частки у праві власності на житловий будинок, будівлю або споруду.

    Земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, віднесено до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість), як зазначається в частині першій ст. 181 Цивільного кодексу.

    Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки згідно ст. 179 цього Кодексу).

    Крім того, цивільне законодавство виокремлює «складові частини речі» та «складні речі». Так, згідно зі ст. 187 Цивільного кодексу складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

    Слід зазначити, що будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури є об’єктами будівництва, згідно абзацу п’ятий частини першої ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

    Також відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, споруди – це будівельні системи, пов’язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт. Будівлі – це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

    До будівель належать: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, медичних закладів та закладів освіти тощо.

    Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (ст. 380 Цивільного кодексу).

    Враховуючи вищезазначене, можна стверджувати, що житловий будинок, будівля або споруда не можуть бути відокремлені від земельної ділянки без їх пошкодження або істотного знецінення. Такі об’єкти є фактично складовою частиною земельної ділянки.

    Водночас якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ) (ч. 1ст. 188 Цивільного кодексу).

    Фізично земельна ділянка і будинок (будівля, споруда) ідентифікуються як окремі речі, які в сукупності є однією річчю. Адже будинок (будівлю, споруду) неможливо використовувати без земельної ділянки, і навпаки – земельна ділянка втрачає своє функціональне призначення при зміні (знищенні) того чи іншого об’єкта нерухомості, розміщеного на ній.

    Порядок набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю

    Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 1 та 4 ст. 182 Цивільного кодексу).

    Водночас згідно зі статтями 125 та 126 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

    Земельним кодексом визначено поняття земельної ділянки – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

    Установлення меж земельної ділянки здійснюється шляхом межування земель.

    Межування земель – комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних одиниць, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка (ст. 1 Закону про землеустрій).

    Тобто межу земельної ділянки можливо визначити за встановленими межовими знаками. Саме у встановлених межах реалізується право на земельну ділянку, в тому числі на забудову. Згідно з частиною першою ст. 791 Земельного кодексу формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

    У свою чергу, земельній ділянці, відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі (ч. 1 та 2 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

    Частиною другою ст. 377 Цивільного кодексу та частиною шостою ст. 120 Земельного кодексу встановлено вимоги щодо обов’язковості зазначення в договорі, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, кадастрового номера земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на ці об’єкти, крім об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. При цьому зауважимо, що інформація про кадастрові номери земельних ділянок міститься винятково в Державному земельному кадастрі.

    Слід зазначити, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними (ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

    Відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами, зокрема, у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг з кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги (ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

    У свою чергу, Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить відомості, зокрема, про кадастровий номер земельної ділянки (ч. 1 ст. 25 зазначеного Закону).

    Таким чином, достовірну інформацію про кадастровий номер земельної ділянки, зайнятої відчужуваним об’єктом нерухомості, можна отримати з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

    Земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав винятково з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч. 9 та 10 ст. 791 Земельного кодексу).

    Як уже зазначалося, формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

    Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (ч. 1 та 9 ст. 791 Земельного кодексу).

    При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ч. 9 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

    Формування земельної ділянки супроводжується розробкою відповідної документації із землеустрою, яка і є підставою для державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового номера.

    Земельну ділянку, на якій розташовано об’єкт нерухомості, який планується відчужити, можливо сформувати: – у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок; – шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; – шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом

    Слід зазначити, що формування земельної ділянки в порядку, встановленому ст. 791 Земельного кодексу, здійснюється відповідно до законодавства в кожному випадку окремо.

    Необхідно звернути увагу на особливості присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, на якій розташовано житловий будинок. Пунктом 3 розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр» установлено, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

    При цьому, як визначено в ч. 9 ст. 55 Закону України «Про землеустрій», дозволу на розробку технічної документації органу, який згідно зі ст. 122 Земельного кодексу передає земельні ділянки у власність або у користування, не вимагається.

    У такому випадку достатньою умовою для проведення робіт з розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) буде договір між юридичною чи фізичною особою (земле-власником і землекористувачем) та розробником документації із землеустрою згідно з положеннями частини першої ст. 22 Закону «Про землеустрій».

    Зазначимо, що відповідно до частини другої ст. 26 цього Закону розробниками документації із землеустрою є: – юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; – фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

    Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

    Слід звернути увагу, що подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

    Порядок державної реєстрації земельної ділянки (внесення відомостей про земельну ділянку) в Державному земельному кадастрі регламентовано ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

    Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором.

    Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: – заява за встановленою формою – оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки – документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

    Заява і додані документи надаються заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилаються поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

    На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (ч. 8 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

     

    23.10.2020

    Оформлення права власності на земельну частку (пай)

    1 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні». який вніс ряд змін до законодавчих актів України, зокрема і до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Так, статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено наступне, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Процес приватизації землі розпочинався з передачі її у власність колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарським кооперативам, акціонерним товариствам, створеним на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств на підставі державного актах на право приватної власності на землю з доданим до нього списком осіб, які мали право на одержання своєї частки землі. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Крім того, документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), є свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї. Отже до категорій осіб, які мають право на земельну частку (пай) ü колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств (КСП), сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного актах на право колективної власності на землю; ü громадяни – спадкоємці права на земельну частку (пай); ü громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); ü громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов’язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

    Порядок розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)

    Відповідно до статті 9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» розподіл земельних ділянок проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності – шляхом жеребкування. За результатами розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства складається протокол, який підписується усіма власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі. Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв). Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів. Для оформлення права власності на земельну ділянку, особі необхідно здійснити наступні дії: 1) звернутися до відповідної сільської, селищної міської ради (якщо земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту) або районної державної адміністрації (якщо земельна ділянка розташована за межами населених пунктів) із письмовим клопотанням про передачу у власність відповідної земельної ділянки та надання дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

    До заяви необхідно додати: копію сертифікату на земельну частку (пай), копію свідоцтва про вступ у спадщину або нотаріально посвідчений договір про набуття права власності на земельну частку (пай) або рішення суду про визнання права власності на земельну частку (пай); 2) після отримання рішення відповідного органу місцевого самоврядування чи розпорядження районної державної адміністрації, власнику земельної частки (паю) необхідно звернутися до землевпорядної організації та укласти договір на розробку проектної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). За результатами розробки даної проектної документації власнику видають Витяг з Державного земельного кадастру. 3) отримавши Витяг з Державного земельного кадастру, власнику земельної ділянки необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування для затвердження проектної документації . 4) з рішення про затвердження проектної документації необхідно звернутись до державного реєстратора та здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку та отримати Витяг про державну реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме земельну ділянку.

    Після 1 січня 2025 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати позов до суду про визначення додаткового строку для оформлення.

    15.10.2020

    Як оформити спадщину на земельну частку (пай)

    Для того аби оформити свої спадкові права на земельну ділянку (пай), необхідно спочатку особисто звернутися до нотаріуса (за місцем відкриття спадщини) із заявою про прийняття спадщини. При наявності оригіналу свідоцтва про смерть спадкодавця нотаріус зобов’язаний відкрити спадкову справу і витребувати всі необхідні документи та довідки для видачі свідоцтва про право на спадщину, в яку входить земельна ділянка (пай). Якщо спадкоємець не може надати якихось документів для оформлення права на спадщину, нотаріус може витребує такі документи з архіву, або зобов’яже спадкоємця звернутися до суду для встановлення юридичних фактів (спільного проживання з спадкодавцем, факту родинних відносин, тощо).

    Документами на землю, що залишив після себе спадкодавець можуть бути:

    • державний акт на права власності на земельну частку (пай) (документ, що підтверджує право власності на вже сформовану земельну ділянку, яка має чіткі встановлені межі, кадастровий номер).
    • сертифікат на право на земельну частку (пай) (документ, який підтверджує право на виділення і формування земельної ділянки). Маючи на руках сертифікат на право на земельну частку (пай), особи наділені лише правом на витребування такої земельної ділянки (паю).

    Залежно від моменту відкриття спадщини коло спадкоємців відрізняється. До моменту вступу в силу нового Цивільного кодексу України (01.01.2004 року) до кола спадкоємців за законом належать:

    • перша черга: діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їхніх батьків, хто був би спадкоємцем;
    • друга черга: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері;
    • непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.

    За новим Цивільним кодексом України, який вступив в силу 01.01.2004 року, було значно розширено  коло спадкоємців за законом, до яких належать:

    • перша черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки;
    • друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
    • третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця;
    • четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
    • п’ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

    На практиці також трапляються випадки, коли спадкодавець працював в колгоспі, але після смерті не залишив ані державного акта на право власності на земельну ділянку (пай), ані сертифіката на право на земельну частку (пай). У такому разі необхідно звернутися в земельний відділ з відповідним запитом для з’ясування, чи був включений спадкодавець у список осіб, які мали право на земельну частку (пай), що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю по відповідному населеному пункту, а також вияснити, чи видавався взагалі відповідний документ (державний акт чи сертифікат) на земельну частку (пай) на ім’я спадкодавця. Якщо з’ясується, що спадкодавцю видавався державний акт на земельну ділянку, але в подальшому він був втрачений, спадкоємець може отримати у відділі Держгеокадастру архівну копію такого акта. Що стосується втрати сертифіката, то вони не зберігаються в архіві, а тому  спадкоємцю необхідно буде звертатися до суду із позовом про визнання права власності на земельний (пай).

    Коли процедура збирання необхідних документів та довідок буде завершена, нотаріус видає спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину та вносить відомості про перехід права власності на земельну частку (пай) на ім’я спадкоємця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Якщо при цьому спадкоємців було декілька – нотаріус видає кожному з них свідоцтво про право на спадщину з зазначенням частки, яка спадкується.

    09.10.2020

    Юристи системи БПД: щодня бути потрібним та корисним людям

    Кожного зустріти, вислухати, допомогти сформулювати проблему. Проконсультувати та роз’яснити можливі механізми дій. Допомогти вразливим категоріям клієнтів відновити порушені права у суді. Усе це тримають на своїх плечах «атланти» системи — юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

    Головна настанова для юристів системи БПД — орієнтація на клієнтів. Бути справді зацікавленим у тому, щоб допомогти, а ще надати допомогу у такий спосіб, який найбільш зручний для конкретної людини.

    Важливо, щоб наші клієнти максимально повно і щиро розповіли усі деталі своєї ситуації. Це стосується не лише їх упевненості у конфіденційності звернення та захисту персональних даних, які ми гарантуємо. У першу чергу — це емпатія, уміння вислухати, підтримати людину, яка опинилася у складній життєвій ситуації. Тому юристи системи безоплатної правової допомоги розвивають навички спілкування з клієнтами, зокрема проходять тренінги з розвитку навичок роботи з вразливими групами клієнтів (soft skills), який був розроблений за підтримки Проєкту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», — зазначає в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

    Посилання на сторінку у Фейсбук (https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/posts/3203713496392959).

    04.06.2020

    Відновлено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання БВПД

    konkurs advokativ 2020З 9 червня 2020 року відновлено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги. Це передбачено наказом Міністерства юстиції України від 01.06.2020 року № 1818/5.

    Конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, розпочався 20 січня 2020 року. Зареєструвалися 1009 адвокатів, документи яких відповідають встановленим вимогам. Взяли участь у проходженні дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги» 916 адвокатів.

    Перший етап конкурсу пройшов без персональної участі адвокатів. Конкурсні комісії розглянули документи адвокатів та оцінили за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до них дисциплінарних стягнень, а також результати проходження дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги».

    З 17 березня у зв’язку з встановленням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, було призупинено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

    Другий етап конкурсу триватиме з 9 по 12 червня. Він передбачає індивідуальні співбесіди адвокатів з конкурсною комісією. Адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

    До 23 червня має бути підписаний протокол про результати конкурсу. До 25 червня року – направлений до Координаційного центру з надання правової допомоги. До 2 липня дані про відібраних за результатами конкурсу адвокатів будуть внесені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Результати конкурсу будуть оприлюднені до 3 липня 2020 року.

     

    Як в Україні захищають права дітей?

    День захисту дітей – це нагадування суспільству про необхідність захищати права неповнолітніх, нагода звернути увагу на правові проблеми, з якими стикаються діти. Про це йшлося день під час онлайн пресконференції «Як в Україні захищають права дітей?», що відбулася на базі пресцентру ІА «Укрінформ».

    «Міністерство юстиції активно включено у процес як захисту прав дитини, так і укріплення цих прав. Ми є ініціаторами та співавторами законопроєктів, метою яких є захист прав дитини. Це законодавство, дружнє до неповнолітніх, проєкти, які спрямовані на відновне правосуддя, тобто, допомога дітям, які вчинили якесь правопорушення та отримали другий шанс. Це також законопроєкт, відповідно до якого діти зможуть самостійно звертатися за правовою допомогою», – зазначила заступниця Міністра юстиції України Валерія Коломієць.

    Міністерство юстиції та система безоплатної правової допомоги проводять багато правопросвітницьких заходів для дітей. Зокрема, лише цього року фахівці системи БПД провели понад 1,3 тис таких заходів, що адаптовані під дітей різних вікових категорій. 

    «Понад 20 років ЮНІСЕФ підтримує уряд України у поліпшенні політики із захисту дітей. Вже багато результатів досягнуто разом. Зокрема, це пілотування відновного правосуддя для неповнолітніх у конфлікті із законом, приведення законодавства щодо дітей у відповідність до міжнародних стандартів, а також проведення поточних реформ у сфері забезпечення добробуту дітей та інклюзивної освіти», – підкреслила заступниця Голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні Лора Білл.

    Серед проєктів, що реалізуються в Україні за участі ЮНІСЕФ, – ініціатива «Міста, дружні до дитини». Вже третій рік працює Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя для неповнолітніх, що створена за ініціативи Міністерства юстиції України спільно з ЮНІСЕФ.  

    «Але незважаючи на ці досягнення, сотні тисяч дітей, особливо найуразливіших, досі залишаються поза увагою. Ми повинні виконати зобов’язання, які держави, що ратифікували Конвенцію про права дитини, взяли на себе тридцять років тому. Ми повинні прискорити вже досягнутий прогрес і розробити нові рішення для реального забезпечення прав дитини. І найголовніше, ми повинні слухати самих дітей та молодь, які закликають до цих змін», – зазначила Лора Білл.

    У справі захисту праві дітей дуже важлива співпраця державних органів, партнерів та громадських організацій. Це дає можливість створювати та впроваджувати важливі ініціативи. Наприклад, Міністерство цифрової трансформації України у співпраці з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Координаційним центром з надання правової допомоги, Міністерством юстиції України та Міністерством освіти і науки України випустили чат-бот «Кіберпес», який розповість про механізми дій для дітей, батьків, вчителів у разі кібербулінгу. Чат-бот – це перший крок до створення комплексного інструменту захисту дітей від кібербулінгу онлайн та отримання комплексних послуг для скарг на кібербулінг-матеріали.

    «Інтернет відкриває багато чудових можливостей для наших дітей, від навчання до розваг, але це також робить їх більш вразливими та відкритими до таких загроз як кібербуллінг, шкідливий онлайн-контент, сексуальна експлуатація в Інтернеті. Саме тому, пріоритетом Міністерства цифрової трансформації є безпека дитини в цифровому середовищі», – наголосила генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства цифрової трансформації України Гульсанна Мамедієва.

    Система безоплатної правової допомоги у співпраці з органами державної влади, громадськими організаціями та міжнародними партнерами реалізує ряд проєктів у сфері захисту прав дітей. Один з них – Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину.

    «Минулого року пілотний проєкт з відновного правосуддя проходив у 6 регіонах. Цього року він поширений на всю Україну. Успішне проходження програми відновного правосуддя для неповнолітніх є підставою для того, щоб дитину звільнили від кримінальної відповідальності. Вже прийнято позитивні рішення суду щодо звільнення понад 60 дітей від кримінальної відповідальності. Ще стільки ж справ знаходяться на розгляді в судах», – розповів в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

    З поширенням відновного правосуддя на всі регіони виникає потреба у медіаторах. Координаційний центр оголосив відбір серед адвокатів, які надають БВПД, для навчання та подальшої участі у програмі відновлення. Тренінги проводитимуться за підтримки ЮНІСЕФ, зокрема, фахівцями Інституту миру та порозуміння.

    «Ми продовжуємо працювати з дитячою аудиторію. Система безоплатної правої допомоги створила власний канал «PravoTok» у додатку TikTok. Там публікуються короткі мобільні кліпи про права дітей. Права людини починаються з прав дитини. Це беззаперечна істина. Дітям набагато складніше, ніж дорослим, захищати свої права. Тому система безоплатної правової допомоги завжди готова прийти у будь-яку мить на допомогу кожній дитині», – підкреслив Олександр Баранов.

    Серед проєктів, спрямованих на захист прав дітей, – розбудова системи ювенальної пробації в Україні. Це можливість для неповнолітніх, які вступили в конфлікт із законом, розпочати нове життя та стати повноцінним членом суспільства. Якщо у 2009 році в установах виконання покарань перебували 2 тис. дітей, які позбавлені волі, то сьогодні – близько 100 дітей.

    «Пробація передбачає застосування різних реабілітаційних програм. За останні 11 років, що ми реалізуємо проєкти у сфері пробації, ми бачимо, що показники рецидивізму знизилися з 63% до приблизно 2%. Такий успіх програм був обумовлений тим, що дитину відправляли відбувати покарання не в установу, а залишали її у громаді і намагалися працювати з нею індивідуально», – зазначила директор Agriteam Canada Consulting Ltd в Україні, керівник проекту SURGe, радник Міністра юстиції України Танія Санфорд Аммар.

    Ще одна категорія дітей, які потребують особливої уваги, це вихованці інтернатних закладів. Адже нині там проживають близько 100 тис. дітей, 95% з яких не є сиротами, а мають біологічних батьків. Тобто, дітей віддали в інтернат батьки через бідність або інше неблагополуччя.

    «Ми повинні максимально сконцентрувати всі сили партнерів, органів влади на розвиток послуг в громадах, що забезпечать всебічне задоволення реальних потреб дітей та їх сімей і саме такий захист, така підтримка - повинні стати ключовим елементом в превентивності влаштування дітей до інтернатів. Жоден фаховий вихователь, жоден гарно обладнаний заклад ніколи не зможе замінити справжню люблячу сім'ю», – зазначила директор Танія Санфорд Аммар.

    Учасники пресконференції відповіли на запитання. Зокрема, щодо спільної опіки батьків над дітьми; випадків викрадення дітей одним з батьків з метою вивезення за кордон; пільг, на які можуть розраховувати діти-ВПО при вступі до вищих навчальних закладів та інше.

     

    Система БПД запустила власний канал у TikTok

    Система безоплатної правої допомоги створила власний канал «PravoTok» у додатку TikTok //www.tiktok.com/@ualegalaid">https://www.tiktok.com/@ualegalaid> Там будуть публікуватися короткі мобільні кліпи про права дітей.

    «Діти – одна з цільових аудиторій системи безоплатної правової допомоги. Підлітки становлять певну частину користувачів нашої Facebook-сторінки, акаунту в Instagram, каналів у Telegram, на YouTube. ТікТок стає все більш популярним в Україні, і система БПД обов’язково маєте бути там, де є ваша аудиторія», – розповів заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин.  

    Офіційно канал відкритий 1 червня, у День захисту дітей. Там вже є три  відеоролики, в яких діти у креативній формі, доступними словами розповідають про свої права. Згодом на підписників сторінки чекають сюрпризи – контент для підлітків створюватимуть їхні улюблені зірки. На каналі також будуть проводитися челенджі на правову тематику.

    Підписуйтеся на сторінку «PravoTok» у TikTok. Бажаючі долучитись до каналу  можуть зняти ролик про права дітей. Це може бути кліп, слоумо, відео з ефектами, дуети, скетчи – будь який формат відеоконтенту, що дозволяє додаток TikTok. Відео має бути коротким, тривалістю до 15 секунд, динамічне, озвучене українською мовою. Ролики мають бути зняті у вертикальному форматі. І ще умова – це мають бути раніше ніде не опубліковані відео. Надсилайте їх на пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Найкращі відео будуть опубліковані на аккаунті системи БПД у TikTok //www.tiktok.com/@ualegalaid">https://www.tiktok.com/@ualegalaid>

     

    Спеціально для системи безоплатної правової допомоги,

    до Дня захисту дітей освітньо-консультаційний проєкт Mindly підготував відеоматеріал на актуальну тему сьогодення.

    Сьогодні говоримо про булінг - систематичне переслідування з образами, цькуванням, упереджене ставлення у навчальному закладі.

    Послухайте поради від психолога Інги Марченко про те, що робити, якщо ваша дитина зіштовхнулася з проблемою економічного, фізичного, кібербулінгу чи будь-якого іншого прояву насильства з боку ровесників.

    28.02.2020

     Булін у школі: покрокові дії як цьому протистояти

    BULLINGБулінг – (хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного), агресивної поведінки, одного з членів колективу з боку інших представників колективу, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

    Верховна Рада України 18 грудня 2018 року прийняла Закон України № 8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.

    Закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими встановлюється відповідальність за булінг.

    Так, вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин.

    Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від 1700 до 3400 гривень або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

    Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Водночас законом визначено покарання за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти.

    Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 гривень або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

    Також внесені зміни до Закону «Про освіту». Зокрема, вводиться визначення терміну «булінг» як «моральне або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення».

    У Законі визначаються механізми протидії цьому явищу, серед них:
    – покладання на засновника закладу освіти здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу;
    – на керівника закладу освіти – затвердження та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, розгляд заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб та видання рішення про проведення розслідування.

    Наслідки шкільного насилля
    Жертви булінгу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінг вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:
    • неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
    • негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули у школі;
    • неадекватне сприймання реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
    • девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

    Як реагувати на цькування
    Молодші школярі мають неодмінно звертатися за допомогою до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо, якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров’ю.

    Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Психологами було розроблено кілька порад для них:
    • Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
    • Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
    • Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
    • Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.
    • Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

    Як діяти батькам
    Не залишайте цю ситуацію без уваги. Для початку напишіть заяву директору школи з проханням розібратися в проблемі, описавши випадки цькування і долучивши докази: відеозапис, сканування листування в соціальних мережах, висновок соціального педагога та/або шкільного (або будь-якого іншого психолога) про нанесення йому психологічної травми, висновок лікаря про нанесення тілесних ушкоджень.

    Вкажіть, що під час розгляду заяви (це повинні зробити протягом 30 днів) хочете бути присутнім особисто. Ці документи знадобляться в суді і вплинуть на ступінь покарання булера і на розмір компенсації моральної шкоди, заподіяної жертві, якщо вирішити проблему на рівні школи не вдасться. В такому випадку вкажіть ці документи в якості доповнення до заяви в поліцію про вчинення стосовно вашої дитини правопорушення. Вона повинна бути в двох примірниках (на вашому примірнику – вхідний номер реєстрації документа). Через декілька днів уточніть, хто веде вашу справу – щоб не затягнули, і винуватець не залишився безкарним: через місяць заява про адміністративне правопорушення анулюється.

    А якщо в цей час булер затіє чергове приниження, дитина повинна викликати в школу батьків, а ті – поліцію. Її працівники зобов’язані скласти протокол про правопорушення і взяти пояснення у того, кого ображають, кривдника, свідків (якщо діти неповнолітні, то в присутності їх батьків), класного керівника і директора школи.

    У ході проведення досудової підготовки справи заявити клопотання про проведення судово-психологічної експертизи жертви булінга. Протокол і висновок експертизи будуть основною доказовою базою в суді.

     

    21.01.2020

    Оголошено XII конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

    konkursadv zastavkaВідповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2020 № 128/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 20 січня по 30 березня 2020 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).

    Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

    1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 21 січня по 23 лютого 2020 року, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом; завантажити скановані копії заяви, форма якої встановлена Мін’юстом; усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу); свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (до 500 слів), складеного у довільній формі.

    УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів і відомостей про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

    Участь у конкурсі можуть брати адвокати, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

    2) Протягом 27 лютого – 09 березня 2020 року пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

    3) Протягом 16 – 19 березня 2020 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

    УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

    Окрім того, з 11 по 13 березня 2020 року конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами копії документів, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосовання до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

    Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання БВПД на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору, відповідно до Порядку та умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.

    konkurs advokativ 2020Контакт для зворотного зв’язку з адвокатами:

    Боровльов Дмитро Дмитрович, начальник відділу експертно-правового аналізу надання безоплатної правової допомоги управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044) 486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    17.01.2020

    Інформуємо про нові правила декларування у 2020 році

    118 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 02.10.2019 № 140-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», яким внесено зміни в т.ч. і до Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон).

    У зв’язку з цим розширено поняття «близькі особи». Відтепер ними також стали: двоюрідні брати і сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка.

    Також відповідно до положень статті 23 Закону «Обмеження щодо одержання подарунків» та статті 27 Закону «Обмеження спільної роботи осіб» відтепер від цих осіб можна буде отримувати подарунки, проте публічним службовцям заборонено мати таких близьких осіб у прямому підпорядкуванні.
    Змінено поняття «члени сім’ї» - відтепер подружжя та неповнолітні діти вважаються членами сім’ї незалежно від спільного проживання.

    З 1 січня 2020 року в декларації необхідно буде зазначати інформацію про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї.

    Підлягатимуть декларуванню:
    – трасти;
    – криптювалюта, як нематеріальний актив;
    – лише отримані доходи, нараховані не підлягатимуть декларуванню;
    – банківські та інші фінансові установи, у яких відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно. Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

    У декларації тепер буде зазначатися інформація не лише станом на останній день звітного періоду, але й якщо об’єкт декларування перебував у володінні або користуванні не менше півроку.

    Ще однією цікавою новелою є те, що членами сім’ї для вимог фінансового контролю вважатимуться особи, які спільно проживали не менше 183 днів, а не лише станом на останній день звітного періоду. У цілях розділу VII цього Закону членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.
    З першого січня 2020 року повідомлення про суттєві зміни у майновому стані потрібно подавати не лише у разі отримання доходу, придбання майна на суму понад 50 прожиткових мінімумів, але й у разі здійснення видатку на таку суму.
    При цьому такі повідомлення подаватимуть лише службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.

    Важливо зазначити про можливість подання виправленої декларації не більше трьох разів упродовж семи днів після подання декларації суб’єктом декларування.

    Довідково: Володимир-Волинський місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Небесної Сотні, 3, тел.: (03342) 3-80-11. (пн-пт з 9:00 до 18:00). volodymyr-volynskyy.volunЦя електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

    Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

     

    09.12.2019

    Всеукраїнський тиждень права

    10 грудня 1948 року у Парижі на 183 пленарному засіданні Генеральної асамблеї ООН була прийнята Загальна декларація прав людини «як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією».

    В Україні щороку, починаючи з 2008, проводиться Всеукраїнський тиждень права з нагоди річниці прийняття Загальної декларації прав людини.


                Тиждень права – це масштабний захід, який об’єднує правників, органи влади, громадський сектор, міжнародних партнерів задля просвіти у сфері прав людини. До проведення заходів щорічно долучається велика кількість громадських та студентських організацій, юридичних компаній, закладів освіти, правників та активістів.

    Головні завдання Тижня – показати важливість правової освіти українців, виховувати в них повагу до закону та прав людини, залучити до участі в цікавих правових заходах.

    Всеукраїнський тиждень права – це:

    -уроки про права людини

    -конкурси, мистецькі виставки, кіноклуби, медіа теки

    -публічні дискусії та конференції

    -правові конкурси, ігри, змагання.

    Уже ні для кого не секрет, що становлення громадянського суспільства і правової держави в Україні можливе завдяки високому рівню правової освіти населення.


                Маєте ідеї правопросвітницьких чи правозахисних заходів? Включайтесь у Всеукраїнський тиждень права!

    В партнерстві – зможемо більше!

    Довідково:

    Володимир-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Устилузька, 19. Тел. (03342) 3-80-11. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

     

    13.11.2019

    ПРЕСАНОНС

    Access to Justice Hackathon 17-8 ГРУДНЯ ВІДБУДЕТЬСЯ ХАКАТОН З ДОСТУПУ ДО ПРАВОСУДДЯ

    Координаційний центр з надання правої допомоги спільно з громадською організацією KYIV Legal Hackers 7-8 грудня 2019 року проводить Access to Justice Hackathon.

    Захід відбудеться на базі правових клубів PRAVOKATOR у Дніпрі, Львові, Києві, Одесі та Харкові. 

    Запрошуємо юристів, студентів, програмістів, маркетологів, дизайнерів зануритися в атмосферу legal tech.

    На Access to Justice Hackathon ви зможете:

    - розвинути і втілити ідеї надання юридичних послуг людям, які не можуть дозволити собі оплачувати послуги класичних юристів;

    - створити продукти, націлені на захист прав, боротьбу з дискримінацією, булінгом, насильством в сім'ї та іншим;

    - придумати альтернативні способи вирішення юридичних проблем, які доведуть, що правосуддя може бути простим і доступним.

    Якщо ви зацікавлені в партнерстві, пишіть сюди: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Деталі тут: https://legalhackathon.net/

    Реєстрація учасників тут: http://bit.ly/2PWGEgM

    Партнерами системи надання БПД у проведенні Access to Justice Hackathon є: Міжнародний фонд «Відродження», Програма USAID «Нове правосуддя» – USAID New Justice Program, Open World Ukraine - програма обмінів усередині законодавчої гілки влади США, лабораторія інноваційного розвитку UNDP Ukraine / ПРООН в Україні, UNHCR Ukraine – Агентство ООН у справах біженців в Україні.

    13.11.2019

    ВПООтримання безоплатної правової допомоги внутрішньо переміщеними особами

    На сьогодні внутрішньо переміщені особи в Україні залишаються серед найуразливіших категорій громадян. У результаті зміни місця проживання внутрішньо переміщені особи зіштовхуються з труднощами в реалізації та захисті своїх прав, зокрема відновлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, права власності, доступу до житла, придатного для проживання тощо.

    Відповідно до положень Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон) право на безоплатну первинну правову допомогу, що включає такі види правових послуг як надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру). Надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації, згідно з Конституцією України та Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України, у тому числі й внутрішньо переміщені особи, а також особи, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

    Для того, щоб отримати правову допомогу потрібно звернутись особисто до найближчого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бюро правової допомоги або до громадських правозахисних організацій. Знайти найближчий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бюро правової допомоги та офіс громадської правозахисної організації можна на Всеукраїнській карті правових потреб, інституцій та партнерів системи безоплатної правової допомоги.

    Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером «гарячої лінії» системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів). За згаданою «гарячою лінією» можна отримати консультацію з правових питань, дізнатися інформацію щодо актуальних адрес центрів та з’ясувати інші питання функціонування системи надання безоплатної правової допомоги.

    Довідково:

    Володимир-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Устилузька, 19. Тел. (03342) 3-80-1, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Ковельський місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Ковель, вул. С. Бандери, 5, тел.: (03352) 3-30-63, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

    Луцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Прогресу, 7, тел. (0332) 770717, 770719, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

    Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

     

    У Луцьку відбулась пресконференція «Безоплатна правова допомога як інструмент соціальної справедливості»

    DSC0387418 вересня 2019 року, у місті Луцьку, відбулася регіональна пресконференція «Безоплатна правова допомога як інструмент соціальної справедливості», присвячена питанням ролі системи безоплатної правової допомоги в Україні, обговоренню тенденцій її розвитку та кращого досвіду.

    Під час заходу, який відбувся на базі Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, був презентований український досвід з надання безоплатної правової допомоги соціально незахищеним категоріям громадян, обговоренні питання доступності та якості правових послуг.

    Із вітальним словом до присутніх звернулася директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області Наталія Смолярчук, яка акцентувала увагу на основних етапах становлення та проактивного розвитку системи, на її соціальній спрямованості, сучасних сервісах та ключових результатах роботи.

    «Гідність та права людини, довіра та партнерство, прозорість та підзвітність, незалежність, інновації та прагнення до досконалості – це ті цінності, які є орієнтиром у діяльності системи безоплатної правової допомоги, котра вдосконалюється та розвивається, пропонуючи громадянам ефективні засоби для вирішення їх повсякденних проблем у правовий спосіб», - наголосила Наталія Смолярчук.

    Начальниця відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів Регіонального центру Оксана Щесюк детально розповіла присутнім про якість надання правових послуг фахівцями системи та адвокатами, які співпрацюють із центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зосереджуючись на регіональному досвіді.

    Оскільки довіра та партнерство є одними із ключових цінностей системи, то директор Ковельського місцевого центру з надання БВПД Василь Ковальчук розповів учасникам пресконференції про розвиток партнерства на рівні територіальних громад.

    Присутні мали можливість переглянути відеоролики з реальними історіями клієнтів, які змогли захистити свої порушені права завдяки підтримці адвокатів та юристів системи безоплатної правової допомоги.

    Своїми успішними справами поділилися й фахівці Луцького місцевого центру з надання БВПД Світлана Прус, Іваничівського та Нововолинського бюро правової допомоги Володимир-Волинського місцевого центру з надання БВПД Надія Адамович та Вікторія Скриннік. Це – позитивна практика представництва інтересів в судах внутрішньо переміщених осіб, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, шахтарів та інших осіб, що потребували захисту.

    Директорка Луцького місцевого центру з надання БВПД Ольга Кудрицька детально зупинилась на основних питаннях, що були обговорені під час першої Київської міжнародної конференції, яка відбулась 10-12 вересня 2019 року.

    Учасники заходу дійшли висновку, що на сьогодні система безоплатної правової допомоги стала надійним провідником та порадником для багатьох українців у їхніх життєвих ситуаціях.

    Довідково:

    Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 36, тел. (0332) 78-79-96, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

    Луцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Прогресу, 7, тел. (0332) 770717, 770719, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

    Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

     

     

    70344489 712241292549993 9098097337003147264 o#РазомПротиБулінгу #ЯМаюПраво!

    На початку навчального року органи державної влади, громадські організації, активісти, лідери думок та просто небайдужі українці об'єдналися разом, щоб максимально привернути увагу молоді до проблеми булінгу і поступово сформувати нетерпимість до цього явища.

    Саме тому в рамках правопросвітницького проєкту Міністерства юстиції «Я МАЮ ПРАВО!» з 16 по 20 вересня  проходить Всеукраїнський тиждень з протидії булінгу.

    БУЛІНГ - ЦЕ

    дія або бездіяльність, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого була або могла бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

    ВИДИ БУЛІНГУ:

    - фізичний;

    -психологічний;

    - економічний;

    - сексуальний,

    - із застосуванням засобів електронних комунікацій (кібербулінг).

    ОЗНАКИ БУЛІНГУ:

    - систематичність (повторюваність);

    - наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

    - наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

    ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ БУЛІНГУ

       Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи - штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
    •    Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб - штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
    •    Якщо булінг (цькування) вчинить дитина до 16 років – відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. 
    •    Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

    18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким закріплено відповідальність за вчинення булінгу.

    ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ?

    Подайте керівнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) щодо вашої дитини;

    - Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (вчителі, керівництво школи, психолог, старші учні, батьки інших дітей, охорона).

    Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію!

    Захистіть свою дитину від цькування!

    ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ БУЛІНГУ?

     Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати;

    - Обов’язково повідомте педагогів або керівництво закладу освіти про ситуацію, що склалася;

    - У разі бездіяльності керівництва закладу освіти – зверніться із заявою в поліцію!

    ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР?

    Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки;

    - Поясніть дитині, що за вчинення булінгу (цькування) наступає адміністративна відповідальність;

    - Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку; повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;

    - Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять;

    - Дотримуйтесь рекомендацій комісії з розгляду випадків булінгу, якщо щодо вашої дитини

    Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!

    ДЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ?

    Якщо Вам необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Володимир-Волинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м.Володимир-Волинський, вул. Устилузька,19, тел.(03342) 3-80-11, 3-80-16

    • Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103*.

    ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

    Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .

    *цілодобово та безкоштовно в межах України

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    NR 1

     

    У системі безоплатної правової допомоги
    створюється Наглядова рада

    Рішенням Уряду запроваджується нова форма управління системою безоплатної правової допомоги. Буде створена Наглядова рада Координаційного центру з надання правової допомоги. Такі зміни покликані нівелювати ризики впливу на роботу системи, гарантувати для громадян якісну правову допомогу.

     «Ми запускаємо сьогодні цей процес для того, щоб дійсно українська система безоплатної правової допомоги була однією з найкращих у світі. І найголовніше – щоб українські громадяни щороку, без будь-якого політичного впливу і маніпуляцій отримували якісний захист від держави через систему безоплатної правової допомоги», – зазначив Міністр юстиції України Павло Петренко.

    Відповідні зміни до Положення про Координаційний центр внесені на засіданні Кабінету Міністрів 20 березня.

    Це новий етап функціонування системи безоплатної правової допомоги. Безпосередньо моніторинг, оцінку ефективності, а також пропозиції Уряду щодо бюджетування на наступні роки роботи системи безоплатної правової допомоги здійснюватиме незалежна Наглядова рада, яка буде формуватися на публічному конкурсі.

    «Наглядова рада – це колегіальність та відкритість у прийнятті рішень щодо діяльності системи безоплатної правової допомоги. Цей незалежний орган управління посилить суспільну довіру до сервісів та проектів, які ми упроваджуємо», – переконаний директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

    Наглядова рада визначатиме стратегічні напрями розвитку системи БПД, здійснюватиме нагляд за її діяльністю. Крім того, схвалюватиме річні плани діяльності та звіти Координаційного центру, оцінюватиме діяльність його директора. Одним з її пріоритетів стане ідентифікація та оцінювання ризиків (політичних, фінансових та інших), рекомендації щодо шляхів їх запобігання та вирішення, а також пропозиції щодо мінімізації можливих негативних наслідків.

    Наглядова рада складатиметься з дев’яти членів, які будуть виконувати свої обов’язки на громадських засадах. Порядок проведення конкурсу щодо обрання членів Наглядової ради затверджуватиме Міністерство юстиції. До конкурсної комісії входитимуть вісім осіб: чотири працівники Мін’юсту та чотири особи, рекомендовані міжнародними партнерами, що довготривало співпрацюють з Координаційним центром.

     

    Публічний звіт про діяльність системи безоплатної правової допомоги Волині за 2018 рік

    7 лютого 2019 року в місті Луцьку директори центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Волинської області прозвітували про результати роботи за 2018 рік

     

    DSC01879Учать у заході, який відбувся в приміщенні Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, взяли представники влади, правоохоронних органів, партнерських та громадських організацій, навчальних закладів, засобів масової інформації та адвокати, які співпрацюють з установами.

    Про успіхи і досягнення у сфері надання правових послуг та захисту прав громадян присутніх інформували: директор Регіонального центру з надання БВПД у Волинській області Наталія Смолярчук, Луцького місцевого центру Ольга Кудрицька, Ковельського місцевого центру Василь Ковальчук, в.о. директора Володимир-Волинського місцевого центру Лариса Базіла.

    Директор Регіонального центру з надання БВПД у Волинській області Наталія Смолярчук представила громадськості презентацію «Публічний звіт системи безоплатної правової допомоги у Волинській області за 2018 рік», наголосивши на місії, баченні та цінностях системи  БПД та окресливши ключові завдання центрів з надання БВПД.

    Так, у 2018 році центрами з надання БВПД було укладено 91 контракт з адвокатами, які пройшли конкурсний відбір для надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги».

    Упродовж минулого року  Регіональним центром видано 1734 доручення адвокатам для здійснення захисту осіб у кримінальному провадженні.

    За цей період до місцевих центрів за правовими консультаціями з питань сімейного, спадкового, житлового, іншого цивільного права, соціального забезпечення тощо звернулось 16 381.

    Присутніх під час заходу було проінформовано й про те, що задля розширення доступу до безоплатної правової допомоги у Волинській області створено низку виїзних консультаційних пунктів, завдяки яким громадяни з віддалених населених пунктів мають змогу отримати спеціалізовану безоплатну правову консультацію, а в разі потреби, скористатися послугами адвоката за державний кошт. Працівники місцевих центрів та бюро правової допомоги систематично здійснюють виїзди з метою надання правових послуг.

    Так, упродовж 2018 року працівниками Центрів було здійснено 247 виїзних прийомів, під час яких надано консультації для 2478 громадян.

    Також, як зазначили під час презентації директори Центрів з надання БВПД, важливими досягненнями системи БПД Волині є прийняття органами місцевого самоврядування двох програм – «Програми правової освіти та надання правової допомоги населенню Волинської області на 2019 – 2023 роки» та «Програми безоплатної правової допомоги населенню Шацького району на 2019 – 2020 роки», укладення 33 меморандумів про співпрацю у сфері надання правових послуг, проведення 1228 правопросвітницьких заходів для усіх категорій населення, а також співпраця із засобами масової інформації.

    Разом із тим, учасникам заходу було повідомлено й про те, що у 2018 році на теренах краю фахівці системи БПД Волині разом із партнерами активно реалізовували Всеукраїнський правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!». Відповідна робота буде продовжуватись і у 2019 році. Позаяк серед пріоритетів системи й надалі залишається правопросвітництво, формування спроможних територіальних громад, рівний доступ до правової допомоги, якість правових послуг, і найголовніше, – унезалежнення системи БПД, її ефективність і орієнтація на громадян.

    Також слово узяли й постійні партнери системи БПД Волині – фахівці Головного територіального управління юстиції у Волинській області, які, зокрема, наголосили на активній співпраці між структурами  задля підвищення правової свідомості громади краю.

    Насамкінець присутні дійшли висновку, що напрямок надання безоплатної правової допомоги потрібно й надалі розвивати, оскільки то – ще одна можливість для громадян отримати кваліфіковану допомогу у правовому полі на ті питання, котрі їх турбують.

    Довідково:

    Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 36, тел. (0332) 78-79-96, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Луцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Прогресу, 7; тел. (0332) 770717,                  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Володимир-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Устилузька,19.Тел.(03342)3-80-11, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Ковельський місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Ковель, вул. С. Бандери, 5, тел.: (03352) 3-30-63. Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

    Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

     

    На Волині презентували правничу енциклопедію «WikiLegalAid»

     Кожна людина, маючи лише доступ до Інтернету, може отримати правову консультацію через довідково-інформаційну платформу WikiLegalAid. Інформаційний ресурс WikiLegalAid за адресою wiki.legalaid.gov.ua презентували 13 грудня 2018 року в Україні загалом та на Волині зокрема.

    У довідково-інформаційній платформі правових консультацій ««WikiLegalAid» міститься більше 1400 консультацій з найактуальніших питань, з якими звертаються клієнти за правовою допомогою. Тут можна побачити не лише посилання на нормативні акти, а й зразки процесуальних документів та посилання на судові рішення», – акцентувала увагу присутніх під час презентації директор Регіонального центу з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області Наталія Смолярчук.

    «У базі правових консультацій інформація постійно оновлюється з урахуванням змін законодавства та судової практики. Цією базою можуть користуватись як юристи-практики, студенти-правники, правозахисники, та і пересічні громадяни. Консультації сформовані у доступній та зрозумілій формі», – наголосила на особливостях довідково-інформаційної платформи начальник Маневицького бюро правової допомоги Наталія Зоря.

    Своєю чергою фахівці системи БПД зауважили, що доступ до всіх правових консультацій бази є безкоштовним. Головна сторінка WikiLegalAid оновлена, стала більш зручною для користувачів. Для отримання інформації треба ввести у вікні пошуку на головній сторінці слово або його корінь. На екрані з’явиться перелік консультацій, що містяться в базі. Знайти необхідну інформацію можна також через структуру категорій WikiLegalAid за галузями права.

    На презентації WikiLegalAid були присутні партнери Регіонального центру з надання БВПД у Волинській області – представники Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Національної поліції України, студенти-правники, а також громадськість краю.

    Оголошено новий конкурс з відбору адвокатів, які залучаються

    для надання безоплатної вторинної правової допомоги

    Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.04.2018 № 1335/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 02 травня 2018 року по 21 червня 2018 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).

    Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

    1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 2  по 22 травня, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом та регіон, у якому адвокат проходитиме індивідуальну співбесіду з конкурсною комісією; завантажити посвідчені (підписані) адвокатом скановані копії заяви, усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (у довільній формі обсягом до 500 слів).

    УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

    2) Протягом 24 - 31 травня 2018 року пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

    3) Протягом 11 - 12 червня 2018 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

    УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

    Крім того, з 4 по 6 червня 2018 року конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами документи, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосованих до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

    Порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.

    Контакти для зворотного зв’язку з адвокатами:

    Поплавська Галина Євгенівна, головний спеціаліст відділу взаємодії з адвокатами та органами адвокатського самоврядування управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044)  486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Боровльов Дмитро Дмитрович, головний спеціаліст відділу моніторингу якості правової допомоги управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044)  486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

    _____________________________________________

    Переглянути порядок і умови проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений постановою КМУ від 28 грудня 2011 р. № 1362 (у редакції постанови КМУ від 9 серпня 2017 р. № 575).

    Переглянути Порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджені постановою КМУ від 11.01.2012 № 8.

    Переглянути наказ Мін’юсту від 13.11.2017 № 4300/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги».

    Переглянути Порядок оцінювання адвокатів за результатами конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений наказом Мін’юсту від 13.11.2017 № 3552/5.

     

    Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини

    Доброго дня! У нас   народитилася донечка. Але і я, і чоловік прописані у одному місті, а проживаємо і народжували у другому. Підкажіть, будь ласка, як можна оформити допомогу при народженні дитини? 

    Ірина Коршун

    Хто має право на допомогу?

    Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.

    Куди звернутися?

    До органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.

    Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробити це можна через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики (https://e-services.msp.gov.ua/) з використанням електронного цифрового підпису)

    Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.

    Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

    Які документи потрібні?

    Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документу, який посвідчує особу, подається:

    1. заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг");
    2. копію свідоцтва про народження дитини;
    3. копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни);
    4. видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).

    Який розмір допомоги?

    Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень.

    Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень.

    Решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн на місяць).

    Чи можуть батьків позбавити допомоги?

    Існує низка умов для припинення виплати допомоги:

    • позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
    • відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
    • нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
    • відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
    • тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;
    • припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
    • перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
    • усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
    • смерті дитини;
    • смерті отримувача допомоги;

    Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

    Таке рішення приймається безповоротно?

    Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

    Хтось контролює, на що витрачають допомогу?

    Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади.

    У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

    Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

     

     ПРО ПРОЕКТ «Я МАЮ ПРАВО!» (http://pravo.minjust.gov.ua/pro-nash-proekt)

    Загальнонаціональний право​просвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» реалізується Міністерством юстиції у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

    Наша мета – підвищити юридичну грамотність українців та сформувати нову правову культуру в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

    Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

    Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту «Я МАЮ ПРАВО!», є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

    ЯК ПРОТИДІЯТИ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ?

    ЯК ДІЯТИ У РАЗІ ОБШУКУ ПІДПРИЄМСТВА?

    ЯК ВИКОНАТИ РІШЕННЯ СУДУ?

    НЕ ОТРИМУЄШ АЛІМЕНТИ?

    НЕ ЗНАЄШ, ЯК ОФОРМИТИ ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЛІ?

    НЕ ЗНАЄШ, ЯК ОФОРМИТИ СУБСИДІЮ?

    ЗАБИРАЮТЬ БІЗНЕС? ВІДБИРАЮТЬ МАЙНО?

    ВИМАГАЮТЬ ХАБАРА ЗА ІСПИТ ЧИ НАВЧАННЯ?

    НЕ ЗНАЄШ, ЯК ВИРІШИТИ СПІР?

    «Публічний звіт директора Володимир-Волинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та керівників бюро правової допомоги за результатами діяльності місцевого Центру у 2016 році» 

     

                25 січня 2016 року відбувся публічний звіт директора Володимир-Волинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та керівників бюро правової допомоги за  результатами діяльності місцевого Центру у 2016 для громадськості, за участі посадових осіб органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, партнерів та засобів масової інформації.

                Директором Наталією Смолярчук наголошенона завданнях, що реалізовувались місцевим центром та бюро правової допомоги впродовж 2016 року: це  захист прав людини шляхом забезпечення рівного доступу до правової інформації та правосуддя, посилення правових можливостей і правової спроможності представників соціально вразливих груп, територіальних громад та спільнот.

    Для громадськості була надана статистична інформація про кількість звернень клієнтів за 2016 рік.  Так, всього до місцевого центру та бюро звернулось 3834 клієнти. З них, до відділу правової інформації та консультацій – 1378, Горохівського бюро правової допомоги – 419, Іваничівського бюро правової допомоги – 401, Локачинського бюро правової допомоги – 412, Любомльського бюро правової допомоги – 393, Нововолинське бюро правової допомоги – 571, Шацьке бюро правової допомоги – 290.  Збільшення кількості звернень громадян свідчить про зростаючу довіру населення до системи БПД.

    За безоплатною вторинною правовою допомогою протягом року звернулось 701, з них 101 особа, середньомісячний сукупний дохід сім’ї якої  нижчий від прожиткового мінімуму, 71 –  люди з інвалідністю, 5 - діти, позбавлені батьківського піклування, 487 – ветерани війни. Прийнято 666 рішень про надання безоплатної вторинної правової допомоги та 12 рішень про відмову в її наданні. Для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнтам центру було призначено адвокатів у 247 справах, фахівці відділу  представництва  місцевого центру – 148, працівники бюро правової допомоги – 277.

                З метою   розширення доступу до безоплатної правової допомоги створено та забезпечено    47 дистанційних пункті консультування громадян, які працювали за окремими графіками у центрах надання адміністративних послуг, в управліннях соціального захисту населення, військоматах, територіальних центрах соціального обслуговування для одиноких, пристарілих громадян, школах-інтернатах тощо. Створено 22 дистанційних точок доступу до БПД за допомогою скайп-зв’язкуу бібліотеках за допомогою системи “Бібліоміст”, а також органах місцевого самоврядування. У сільській місцевості проведено 127 виїзних прийомів громадян.

    З метою посилення правової спроможності територіальних громад впроваджено місцеві програми надання безоплатної правової допомоги в 5 районах юрисдикції місцевого центру, а саме: Локачинського, Любомльського,  Іваничівського, Горохівського, Шацького районів. Розроблено та подано на розгляд органів місцевого самоврядування 2 проекти програми безоплатної правової допомоги населенню Володимир-Волинського району на 2017-2018 роки; програми безоплатної правової допомоги жителям міста Нововолинська на 2017-2018 роки.

                Протягом 2016 року фахівцями місцевого центру та бюро правової допомогипроведено понад 200 правоосвітницьких заходів у громадах, на сходах селян, в навчальних закладах, у трудових колективах тощо.

                Окремо, директор звернула увагу присутніх на перспективні напрямки роботи у 2017 році, а також подякувала адвокатам, партнерам, посадовим особам за підтримку, сприяння у роботі та запросила до співпраці у 2017 році.

    Довідково:

    Горохівське бюро правової допомоги - м.Горохів, вул.Шевченка, 25 тел. (03379) 2-17-30;

    Іваничівське бюро правової допомоги - смт Іваничі, вул.Банківська,6 тел. (03372) 2-20-19;

    Локачинське бюро правової допомоги- смт Локачі, вул. Героїв Майдану, 1  тел.  (03374) 3-01-34;

    Любомльське бюро правової допомоги - м. Любомль, вул.Богдана Хмельницького,12 тел. (03377) 2-45-43;

    Нововолинське бюро правової допомоги - м.Нововолинськ, вул.Винниченка,14  тел. (03344) 4-48-14;

    Шацьке бюро правової допомоги - смт Шацьк, вул. 50-років Перемоги,1б тел. (03355) 2-08-47;

    Володимир-Волинський  МЦ з надання БВПД - м. Володимир-Волинський, вул. Устилузька, 19  тел. (03342) 3-80-11, 3-80-16

    Більше інформації про безоплатну правову допомогу на сайті: http://volyn.legalaid.gov.ua/, e-mailЦя електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..u%D0%B0">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..uаЦя електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">

    Skype: Володимир-Волинський МЦ з надання БВПД

     

    До уваги населення району !!!

    У зв’язку з ліквідацією районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції та з метою забезпечення безперервного процесу державної реєстрації громадських формувань, державна реєстрація громадських об’єднань, їхніх відокремлених підрозділів, громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи, місцевих та первинних професійних спілок, їх організації та об’єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих організацій роботодавців та їх об’єднань, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання  може проводитися за заявою заявника шляхом звернення до центрів надання адміністративних послуг, що забезпечують прийняття та видачу документів.

             Центри надання адміністративних послуг передають заяву та електронні копії оригіналів документів для державної реєстрації виготовлені шляхом сканування до Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

        

    Переглядів 7012 Останнє редагування Середа, 25 листопада 2020 17:50
    Розробка: Відділ інформаційних технологій
    апарату Волинської облдержадміністрації
    Інформаційне наповнення:
    Володимир-Волинська районна державна адміністрація
    Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Володимир-Волинській райдержадміністрації.
    Адреса: 44700, м.Володимир-Волинський, вул. Небесної Сотні, 3, т.24467, E-mail: post@vvadm.gov.ua
    © 2014 vvadm.gov.ua