З датою 29 серпня пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів із оточення під Іловайськом. Саме тоді, у 2014 році агресор накрив вогнем наших захисників у полях із соняшником під час «зеленого» коридору. Там полягли 366 українських воїнів, 429 – зазнали поранень, 158 – зникли безвісти, 300 – опинилися в полоні.
Цей день нагадує нам про підступність та віроломність російського агресора, про те, що будь-які переговори із терористами та вбивцями є смертельно небезпечною справою, і що довіряти їм не можна.
29 серпня, у День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, ми згадуємо тих, загиблих у Іловайській трагедії, а також десятки тисяч полеглих від 2014 року в сучасній російсько-українській війні Захисників і Захисниць.
Вшановуючи загиблих українських героїв, 29 серпня начальник районної військової адміністрації Юрій Лобач, голова районної ради Віктор Хиць та Володимирський міський голова Ігор Пальонка, після проведеної панахиди, спільно з небайдужими жителями району поклали квіти до Стели пам'яті загиблим Героям.
«Це особливий день, коли наше суспільство єднається у вдячності та пошануванні подвигу Захисників та Захисниць України, що віддали своє життя за наше мирне сьогодення.
Ми докладемо всіх зусиль, щоб загиблі Герої залишилися в народній пам’яті, бо людина живе доти, доки живе пам'ять про неї»,- зазначив Юрій Володимирович у зверненні до присутніх.
Немовби перегукуючись зі словами виступаючих про необхідність не забувати про самопожертву воїнів, членкині Володимирської філії Союзу Українок та відокремленого підрозділу ВГО «Об’єднання матерів і дружин Захисників України» у Волинській області розгорнули на площі 52-метровий Рушник Пам'яті, на якому увіковічнено імена Героїв, що відійшли у вічність захищаючи Україну.
І нагороди, вручені, але такі, що не викликають радості, бо посмертно, членам родин загиблих захисників – Юрія Борисова, Сергія Воробчука та Віктора Ткачука. Назавжди вони залишаться у строю…
Пам'ятаймо! Шануймо! Заради майбутнього нації й України!
